logo

Найближча аптека:Аптека №31, Київ, просп. Науки, 4

Гаряча лінія 044 407-90-90

Доступні ліки та ціноутворення на лікарські засоби

Генеральний директор КП “Фармація” Руслан Світлий у прямому ефірі радіо “Голос столиці” прокоментував хід виконання програми “Доступні ліки” та пояснив, як формуються ціни на лікарські засоби.


Програма “Доступні ліки” загалом користується популярністю у населення — люди вже знають, до кого йти, щоб отримати рецепт, куди звернутися, щоб отримати за ним ліки. Перехід до електронного рецепта спростить всю процедуру та полегшить адміністрування програми. Поки що для аптек цей проект є збитковим через те, що повернення коштів відбувається через досить таки довгий період — це дуже “довгі” гроші. При цьому ще й націнка на препарати за переліком програми 15% — це дуже мало при такому великому розриві у часі, коли кошти фактично вилучені з касового обігу аптеки.

Аптека має закупити за власні кошти весь асортимент ліків за переліком програми, зберігати його, а повернення коштів відбувається після складення звітів, їх перевірки та узгодження. Може минути не півмісяця, як це передбачено умовами програми, — на практиці це може бути і шість місяців. Тому аптеки сподіваються, що електронний рецепт не лише полегшить відпуск ліків, але й пришвидшить процедуру компенсації коштів.

Якщо говорити про сам перелік програми “Доступні ліки”, то найбільшою популярністю користуються ліки від серцево-судинних захворювань, зокрема, від гіпертонії. Їх у переліку найбільше. Порівняно з попереднім реєстром кількість лікарських засобів від серцево-судинних захворювань дещо зменшилась — було180, стало 108, а від гіпертонії навпаки збільшилася на 4 торговельні назви. Втім, всі препарати реєстру користуються попитом. Хоча, коли мова йде про доплату, то, звичайно, люди переважно хочуть отримати ліки безоплатно. Зараз є 64 таких препарати у переліку програми за всіма нозологіями.

Пацієнти можуть ознайомитися з реєстром самостійно — він є на сайті МОЗ, є у роздрукованому вигляді в аптеках-учасницях, але люди зазвичай консультуються з фахівцем на місці. Це — найскладніша і найтриваліша у часі частина роботи з цією програмою, оскільки рецепт виписується за МНН — діючою речовиною. Тому фармацевт повинен все пояснити, розтлумачити: які є препарати за цією МНН, які з них безоплатні, а за які потрібно доплатити. Це — час. І відвідувачі, які прийшли просто купити ліки, йдуть до іншої аптеки, щоб не стояти у черзі. Тому це також негативно впливає на прибуток.

Участь у програмі для аптек не обов'язкова — у будь-який час можна вийти з цієї програми. КП “Фармація” повністю залучена до роботи за цією програмою, і ми відпускаємо ліки до останнього календарного дня року, а не до останнього дня подання звітності. Хоча, деякі учасники програми виходили з неї ще у жовтні-листопаді, коли закінчилися гроші.

Звичайно, перехід адміністрування програми до Національної служби здоров'я України дає надію на те, що в роботі цієї програми касовий розрив буде скорочено до двох тижнів, як це передбачалося на початку. Крім того, електронний рецепт значно полегшить роботу з програмою “Доступні ліки” — людина звертатиметься до лікаря, який уклав угоду з НСЗУ, їй на телефон буде надходити СМС з кодом, який потрібно повідомити в аптеці-учасниці програми, яка теж уклала угоду з НСЗУ, і фармацевт буде бачити цей рецепт у єдиній базі. Все це має запрацювати 1 квітня, програмне забезпечення має ще пройти тестування, адже залишилося не так багато часу. Сподіваємося, все запрацює, як належить.

Коли йдеться про високі ціни на ліки, то потрібно перш за все з'ясувати, що таке висока ціна. Комусь елітне авто не видається занадто дорогим, а хтось не має 15 гривень на найдешевший препарат від гіпертонії — насправді, це питання платоспроможності. Тому ми говоримо про націнку. На сайті Міністерства охорони здоров'я є реєстр цін на ліки Національного переліку, від яких ми відштовхуємося, встановлюючи торгову націнку на препарати. Дотримання ліцензійних умов аптеками регулює Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а розмір націнки — Держпродспоживслужба.

Середня націнка по ринку роздрібної торгівлі ліками коливається у межах 18-20%. На фармацевтичну групу, тобто на ліки, діє середня націнка у 7-8%, на вироби медичного призначення — 25-26%. На сьогодні існує державний контроль за ціноутворенням на лікарські засоби — це контрольований розмір націнки на ліки з Національного переліку, які займають 60-70% всього ритейлу. Все решта — це вільне ціноутворення. Але при такій високій конкуренції, яка є сьогодні на ринку, аптеки демпінгують ціни, тому середня націнка насправді невисока.

На сайті Верховної Ради України зареєстрований законопроект, який має на меті скоротити кількість аптек. Якщо його приймуть у нинішньому вигляді, — тоді ціни на ліки дійсно зростуть, оскільки зменшиться конкуренція.

Іноді можна почути звинувачення на нашу адресу, що ми націлені виключно на отримання прибутку. Справа в тому, що комунальне підприємство “Фармація” — це госпрозрахункове підприємство. Звичайно, ми націлені на отримання прибутку, оскільки це передбачено умовами контракту з міською владою. Наше підприємство — один з найбільших платників податків серед комунальних підприємств столиці. Крім того, ні державний, ні місцевий бюджети не дотують нашу діяльність. Тому, звісно, ми маємо забезпечувати себе, вчасно сплачувати податки, оренду, заробітну плату нашим працівникам — а їх на підприємстві понад тисяча осіб.

Якщо держава планує запровадити референтне ціноутворення на всі ліки, які реалізуються в Україні, то вона має подбати і про доплату за відпуск кожного рецепта, як це працює у країнах Європи, де є система референтного ціноутворення. Це б поставило велику крапку у всіх спекуляціях, оскільки зарплата провізора-фармацевта не закладена у вартість препарату, а мінімальна націнка при референтному ціноутворенні не дозволить платити гідну зарплату людям, які п'ять років витратили на отримання фахової освіти.