logo

Найближча аптека:Аптека №31, Київ, просп. Науки, 4

Гаряча лінія 044 407-90-90

Понад 100 тисяч киян скористалися програмою “Доступні ліки”

За перші півтора місяця роботи програми “Доступні ліки” понад 100 тисяч киян скористалися можливістю отримати ліки безоплатно чи з частковою доплатою. Програма спрямована перш за все на ті верстви населення, які не мають можливості купувати ці препарати за власні кошти. Поки що в столиці наша мережа аптек єдина бере участь у цій урядовій програмі, але ми бачимо, що попит у населення великий, виписується дуже багато рецептів”, - повідомив генеральний директор КП “Фармація” Руслан Світлий в інтерв'ю ТРК “Україна”.


- Звичайно, перший місяць роботи за цією програмою показав і позитивні моменти, і негативні. Позитив — це те, що завдяки Уряду в Україні з'явилася така програма. Подібні програми працюють у всіх країнах світу, і нарешті, вона запрацювала і в нас.

Якщо говорити про мінуси, то по-перше, не враховані інтереси аптек. Тому по всій державі досі беруть участь у програмі лише комунальні аптеки, хоча минуло вже майже два місяці. По-друге, перелік препаратів — недосконалий, оскільки там відсутні комбіновані форми, є багато препаратів, які люди давно не вживають, немає засобів, які були у попередній програмі по гіпертонії, хоча люди на них чекали. Іще — невірно побудована інформаційна кампанія: люди й досі переконані в тому, що всі ліки за цією програмою безоплатні.

Звичайно, Уряд нині працює над програмою “Доступні ліки” для її покращення, але комерційна непривабливість для аптек поки що залишається. Наприклад, середня година роботи провізора коштує близько 40 гривень. Аптека з одного рецепту отримує 3 гривні, тобто це навіть наполовину не покриває витрат на оплату праці. Не кажучи вже про логістику, оренду, комунальні послуги, комерційні ризики та багато інших витрат аптеки.

Щоб до цього проекту долучилися комерційні аптеки, потрібно збільшити надходження аптеки від одного рецепта до 12 гривень. Це не принесе прибутку, але принаймні не буде збитковим для аптеки. Це буде соціальний проект, який не зашкодить балансу підприємства. Тому вихід на разі один: підвищити комерційну привабливість, наприклад, за рахунок диференційованої системи націнок — щоб аптеки залежно від вартості препарату могли націнювати від 15% на дорожчі засоби до 30% на дешевші.

Втім, є ще один варіант — електронний рецепт. Нині обслуговування одного рецепта в середньому потребує 10 хвилин. Для обслуговування електронного рецепта потрібно вдесятеро менше часу. Тоді зникнуть черги, а люди, які приходять в аптеку із грошима, не підуть в іншу аптеку. Тоді все буде розвантажене, черг не буде. Ми працюємо із соціальним сектором, це люди, яким важко стояти в черзі взагалі, а доводиться вистоювати годинами. Поки що черги за доступними ліками негативно впливають на товарообіг аптек-учасниць урядової програми — він знизився за цей період на 15-18%.

Насправді, електронний рецепт — дуже перспективна ідея. У Києві її можна втілити через “Картку киянина”. Лікар первинної ланки не писатиме на папірці, а вводитиме дані у комп'ютерний формуляр, “Картку киянина” пацієнта проведе через термінал, а потім пацієнт з цією карткою йде до аптеки, де провізор так само через термінал провівши карткою, побачить рецепт на моніторі комп'ютера. І він одразу отримає всі необхідні дані: і діючу речовину, і наявність ліків, і їх вартість. Це все — справа кількох секунд. Нині ж паперовий рецепт потрібно перевірити, чи він правильно оформлений, ввести його в комп'ютер, подивитися, чи є ці препарати. Але сьогодні місто над цим працює, вже є певні напрацювання, і я думаю, що незабаром ми побачимо пілотний проект з електронними рецептами в одному з районів Києва.

На жаль, не всі препарати з переліку програми є сьогодні в аптеках — 15-20% не вистачає. Але в роздрібному продажі вони є. І виникає багато закономірних питань: якщо препарат є, то чому людина не може його отримати за програмою реімбурсації? Справа в тому, що виробники та дистриб'ютори для роздрібного продажу відпускають ліки аптекам за своєю оптовою ціною. А для програми реімбурсації надають ліки за заявленою у програмі ціною. Тобто, якщо для відпуску згідно програми ми отримуємо препарат за 8 гривень, а для роздрібної торгівлі за 10 гривень, то ми не можемо відпускати його за тією ціною, яка вказана в програмі, оскільки ми працюватимемо собі у збиток. Тому у нас сформовано два склади: по програмі реімбурсації і для роздрібного продажу.

Якщо ж нічого не зміниться, можна з упевненістю сказати, що це негативно позначиться на діяльності аптек. Від нас, як мережі аптек, фактично, нічого не залежить. Є Постанова Кабінету міністрів, є ціна, за якою ми повинні купувати і за якою ми повинні продавати, є жорсткі рамки, в яких ми повинні працювати. Щоб забезпечити повний асортимент ліків за програмою, Міністерству охорони здоров'я та Уряду потрібно працювати з виробниками та дистриб'юторами. Поки ж дефектура ліків за цією програмою постійно зростає, і якщо нічого не зміниться, то через кілька місяців в аптеках буде лише 50% препаратів з переліку. На мою думку, виробники не розрахували виробничі потужності. Адже вони реалізовують свої лікарські засоби у 90 країн світу, а попит на препарати, які увійшли до переліку на внутрішньому ринку виріс в рази — понад 100 тисяч рецептів за півтора місяця це дуже багато.

Попередня програма реімбурсації, в якій були тільки ліки від гіпертонії, була більш досконалою. Вона містила також комбіновані препарати, і давала можливість аптекам за рахунок націнки покривати витрати. Хоча нам і досі ще не повернули заборговані за цією програмою кошти — а це майже 2,7 млн гривень. Це була субвенція з державного бюджету, яку два роки тому не передали до бюджету міста Київ для компенсації витрат по програмі реімбурсації. За останні кілька років міський бюджет повністю розрахувався по всіх програмах, окрім цієї. Взагалі, потрібно зазначити, що фінансування програм, спрямованих на здоров'я киян, у столиці проводиться без будь-яких затримок. І згідно програми “Доступні ліки” ми вже почали отримувати компенсацію за відпущені ліки.

З приводу недоліків програми “Доступні ліки” КП “Фармація” звернулася до Уряду та Міністерства охорони здоров'я з пропозиціями щодо її покращення, такі ж звернення зі своїми зауваженнями направили пацієнтські організації та аптечні асоціації. Чекаємо відповіді. Поки що жодних консультацій з цих питань з експертами фармацевтичного ринку не відбувалося.